Що таке Nameservers і як правильно прив’язати домен до хостингу
Опубліковано: 2025-04-26

Щоб сайт відкривався за зрозумілою адресою типу example.com
, потрібна система, яка перетворює цю назву на технічну IP-адресу сервера — наприклад, 192.0.2.123. Саме це і робить DNS (Domain Name System), або система доменних імен.
DNS працює як телефонна книга Інтернету: коли ви вводите ім’я сайту в браузері, DNS визначає, на який саме сервер потрібно звернутися, щоб отримати дані сайту.
У цій системі ключову роль відіграють nameservers (сервери імен або нейм сервери). Це спеціальні сервери, які “відповідають” за домен. Вони зберігають інформацію про те, на який IP-адресі знаходиться сайт, пов’язаний із цим доменом.
Інакше кажучи, nameservers — це вказівники, які кажуть DNS-системі: “щоб знайти сайт example.com, звернись за інформацією ось сюди”. Вже звідти отримується точна IP-адреса сервера хостингу.
Чим відрізняються нейм-сервери (nameservers від) IP-адреси сервера?
На перший погляд може здатися, що якщо врешті-решт все зводиться до IP-адреси сервера, то навіщо потрібні ці nameservers? Але насправді вони виконують зовсім іншу функцію, ніж просто вказівка на конкретний сервер.
IP-адреса — це унікальний числовий ідентифікатор сервера в мережі. Саме за цією адресою браузер звертається, щоб завантажити сайт.
Nameservers — це частина DNS-інфраструктури, які відповідають за зберігання й обробку DNS-записів домену. Вони не є адресою самого сайту, а радше “провідником”, який перенаправляє запит до відповідного сервера. У їхніх записах уже вказано, наприклад, яка IP-адреса належить певному піддомену (www
, mail
, ftp
тощо).
Уявімо таку аналогію:
- IP-адреса — це фізична адреса будинку.
- Nameservers — це навігатор або диспетчерська, яка знає, як туди дістатися.
Використання нейм серверів дає гнучкість:
- Ви можете змінювати хостинг, просто оновивши NS-записи.
- Ви можете керувати великою кількістю піддоменів і служб централізовано через DNS-панель.
На перший погляд, усі веб-сервери роблять одне й те саме — доставляють контент користувачам. Але якщо зануритися глибше, різниця між Nginx і, скажімо, Apache стає дуже помітною.
Як правильно змінити нейм сервери для домену
Щоб домен “працював” з вашим хостингом, потрібно змінити його nameservers у панелі керування доменом. Це робиться у тому акаунті, де ви зареєстрували домен — у реєстратора.
Ось базова послідовність дій:
-
Увійдіть в акаунт у реєстратора домену. Це той сайт, де ви купували домен (наприклад, український або міжнародний реєстратор).
-
Знайдіть розділ для керування доменом. Часто він має назву типу “Управління DNS”, “Налаштування домену” або “Nameservers”.
-
Виберіть опцію “Власні nameservers” (custom/personal nameservers). В стандартних налаштуваннях домен може використовувати неймсервери самого реєстратора, але нам потрібно вказати ті, що надає ваш хостинг.
-
Введіть nameservers від хостинг-провайдера. Зазвичай їх два, наприклад:
ns1.yourhosting.com
ns2.yourhosting.com
Іноді хостинг надає ще третій або четвертий NS-запис, їх теж можна додати. -
Збережіть зміни. Обов’язково підтвердіть або натисніть “Save” — інакше нові NS-записи не будуть застосовані.
Скільки часу займає оновлення нейм серверів?
Після того як ви змінили nameservers у налаштуваннях домену, зміни не набирають чинності миттєво. Вони проходять через процес, який називається DNS-пропагація (або “розповсюдження”).
Це означає, що інформація про нові nameservers повинна оновитися на тисячах DNS-серверів по всьому світу. Поки це не станеться, хтось може ще бачити стару версію сайту або взагалі повідомлення про помилку.
Скільки це триває?
У середньому — від кількох годин до 24 годин. У деяких випадках — до 48 годин. На практиці часто сайт починає працювати вже через 1–4 години
Від чого залежить час:
- Від того, як швидко оновлюють кеш DNS-сервери вашого інтернет-провайдера
- Від TTL-параметрів (часу життя записів) у старих DNS-записах
- Від регіону користувача (в одних країнах зміни видно раніше, в інших — пізніше)
Що робити в цей період?
Просто почекати — це нормальний технічний процес.
Не намагайтеся змінювати налаштування занадто часто — кожна зміна запускає новий цикл пропагації. Перевіряйте, чи почав працювати сайт через онлайн-інструменти (про це — у наступному розділі)
Поширені помилки при налаштуванні nameservers
Навіть якщо процес зміни nameservers виглядає простим, користувачі часто стикаються з дрібними помилками, які можуть призвести до того, що сайт не відкривається або відкривається неправильно. Ось найтиповіші з них:
1. Помилки у написанні імені nameserver
Пропущена літера, зайвий символ чи помилка в доменній зоні (.com
замість .net
тощо) можуть зробити запис недійсним. Системи DNS дуже чутливі до точності, тому навіть одна зайва літера зламає все.
2. Вказано лише один неймсервер
Більшість хостинг-провайдерів надають щонайменше два nameservers — головний (primary) і резервний (secondary). Якщо вказати лише один, деякі DNS-запити можуть не оброблятись стабільно або взагалі не проходити.
3. Зміни не збережені
Звучить банально, але багато хто забуває натиснути кнопку “Зберегти” або “Save changes” після редагування. Перевірте, чи дійсно нові NS-записи застосовані.
4. Пропущено очікування DNS-пропагації
Після зміни NS деякі користувачі очікують миттєвого результату. У реальності ж зміни можуть діяти з затримкою до 24–48 годин, про що часто забувають. Важливо не панікувати — сайт “з’явиться”, коли завершиться оновлення DNS по всьому світу.
5. Неправильне змішування способів прив’язки
Деякі користувачі одночасно змінюють nameservers і намагаються редагувати окремі DNS-записи (типу A-записів, CNAME тощо) у панелі реєстратора. Але якщо ви вказали сторонні NS, ці записи вже неактивні — керування переноситься на DNS-панель хостингу.